Ні для кого не секрет, що основною причиною не просто інтересу до технологій виробництва палива з рослинної сировини, а й початку практичного їх застосування є постійне зростання цін на вуглеводневі види палива – вугілля, нафта і газ.

Якщо ще в 2005 році 1000 м ³ природного газу в Україні коштували до 60$, то зараз вже 179$ (і це явно не межа). Аналогічна ситуація складається з цінами на нафту: зростання цін з 20$ до 90$ за барель.

Оскільки ціни ростуть, а забезпечувати тепло в наших оселях необхідно на попередньому рівні, перед нами виникають 2 завдання: 1) поліпшити теплоізоляцію житлових і виробничих приміщень (тобто ефективніше зберігати вже наявне тепло), 2) Використовувати для виробництва тепла дешевші, але також доступні енергоносії – так звані альтернативні джерела енергії, економічно виправдані в нових ринкових умовах. Мета цих завдань – знизити витрати до попереднього рівня, а, можливо, і отримати додаткову конкурентну перевагу (при самостійному виробництві палива).

Для вирішення першого завдання вже багато років існують нові будівельні матеріали та технології реконструкції приміщень, а з приводу другої хочу внести ясність: за що ми платимо, коли купуємо 1000 м ³ газу, 1 тонну вугілля чи нафти? Ми платимо не за нафту, вугілля або газ, а за тепло, яке з них можна отримати. Той факт, що 1 м ³ природного газу подорожчав у 3 рази, зовсім не означає, що ми зможемо отримати з нього тепла більше, ніж 2 роки тому.

Крім того, існує таке поняття як мобільність палива: 1) або меншим об’ємом і вагою палива ми повинні виконати великий обсяг роботи (зазвичай це має відношення до транспорту). Порівняйте паровоз в 1950-му році, який повинен тягнути за собою по 5 т вугілля і води плюс 10-15 невеликих вагонів – і тепловоз на дизельному паливі з 30-40 вагонами по 60 т кожний. 2) або транспортування самого палива до місця використання не повинно бути збитковим. У Європейському Союзі, наприклад, вважається не доцільним переміщати тирсу, солому, лушпиння соняшнику і т.д. (сировина з питомою вагою менше 0,20 т/м ³) на відстань більше 5 км.

Підприємство – ЧеркасиЕлеваторМаш – починаючи з 2006 року поставило споживачам в Україні, Молдові, Росії, Сербії, Греції, Угорщини більше 80 екструдерів-брикетирувальників (ЕВ-350), призначених для виробництва 350-500 кг/год екологічно чистих паливних брикетів без застосування додаткових речовин, що склеюють, з теплотворністю 4400-5200 Ккал/кг і питомою вагою 1,0-1,2 т/м ³.



Сировиною для наших екструдерів служать лушпиння соняшнику, гречки, рису, тирса твердих і м'яких порід дерева, соломи злакових культур.

Собівартість виробництва (в Україні) брикетів на екструдері ЕВ-350 без урахування вартості сировини (вартість якого Ви можете підрахувати для своїх умов) становить 260 грн., а відпускна ціна коливається залежно від регіону України і сезону від 400 до 530 грн.


help ukraine

Порівняємо ефективність застосування паливних брикетів з природним газом і вугіллям. Як відомо, для виділення тієї ж кількості тепла, яке виділяє 1 кг чорного (енергетичного) вугілля (4880 Ккал/кг), нам знадобиться спалити 0,62 м ³ природного газу (7800 Ккал/кг) або 1,11 кг брикетів з тирси (4400 Ккал/кг).

1 кг чорного (енергетичного) вугілля в Україні коштує 38-55 коп. (380-550 грн./т), 0,62 м ³ природного газу – 56 коп. (179$/1000 м ³) або 1,11 кг брикетів з тирси – від 29 коп. (260 грн./т – при самостійному виробництві) до 44 коп. (при покупці брикетів).

Цей простий розрахунок показує, що за умови наявності власної сировини та лінії з виробництва паливних брикетів, ви отримуєте теплову енергію на 31% дешевше, ніж з вугілля, і на 93% дешевше, ніж з природного газу – або отримуєте прибуток від продажу виробленого палива.

До речі, у Польщі вартість продажу брикетів, вироблених за нашою технологією, складає як мінімум140-160 €/т.

Суть технології, в якій використовується екструдер ЕВ-350, полягає в наступному:

Зі складу транспортером непідготовлена сировина надходить в сепаратор, в якому відбувається відділення фракцій менше 2 мм. Фракція від 2 до 10 мм з сепаратора відразу надходить в барабанну сушарку, а фракція більше 10 мм направляється в дробарку, після чого – знову в сепаратор.

У барабанній сушарці сировина досушується до вологості менше 8%. Необхідно розуміти, що зайве пересушування або сушка сировини з фракцією менше 2 мм призводить до випаровування із сировини природного полімеру – лігніну (необхідного для спікання – склеювання поверхневого шару брикету). Сам по собі лігнін присутній в достатніх кількостях в будь-якому вигляді деревини (крім кори), лушпинні насіння, соломі, багатті льону і навіть у шкаралупі волоського горіха і т.п. Його спікання в брикеті забезпечує ізоляцію брикету від доступу атмосферної вологи і високу твердість (важливо при зберіганні та транспортуванні).

Сушити сировину необхідно безпосередньо перед брикетуванням, тому-що, як показує практика, тирса, висушена до 8%, за добу набирає до 15-20% вологи.

ЧеркасиЕлеваторМаш поставляє лінію сушки тирси, скомплектовану на базі сушильного барабана АВМ-0,65 продуктивністю до 700 кг/год.

Після сушіння сировина, без додавання будь-яких додаткових компонентів, подається в приймальний бункер екструдера ЕВ-350, з якого за допомогою гвинтового живильника (з регульованою подачею) надходить до робочого органу.

У робочому органі сировина в перебігу 60-80 секунд спресовується, обробляється високим тиском до 60 атмосфер, і температурою 160-350 ºС (за допомогою 6 нагрівальних елементів – 12 кВт). У процесі такої обробки відбувається вигоряння 2-3% сировини з виділенням диму (виводиться через технологічний отвір в формованому брикеті) і спікання лігніну в поверхневому шарі брикету на глибину 3-5 мм.

При вологості сировини вище 8%, в зоні завантаження робочого органу через високу температуру формується «парова пробка», яка призводить до вистрілювання сировини з робочого органу без формування брикету.

При недостатньому вмісті лігніну в сировині, сформований брикет виходить з вихідного отвору робочого органу і відразу розвалюється на шматки.

Якщо сировина було підготовлена правильно, сформований безрозмірний (по довжині) брикет перетином 50×50 мм надходить в дільник брикетів. У дільнику, за допомогою ножів на консольному валу, відбувається розподіл брикету на шматки завдовжки 75, 150 або 300 мм і відведення диму з робочого органу.

Сумарна вартість повнокомплектної лінії з виробництва паливних брикетів продуктивністю 350 кг/год складає до 400 тис. грн.

При двозмінній роботі такої лінії на місяць можливе виробництво до 100-112 т брикетів. При собівартості такого виробництва 26000-29120 грн./міс. і валовому доході 40000-44800 грн./міс. прибуток складає 14000-15680 грн./міс.

Вартість повнокомплектної лінії з виробництва паливних брикетів продуктивністю 700 кг/ год на базі 2 екструдерів становить до 520 тис. грн., а прибуток зростає до 28000-31360 грн./міс.

Для ознайомлення з технологічним обладнанням з виробництва паливних брикетів на території ЧекассиЕлеваторМаш щотижня проводяться демонстраційні запуски і надаються контактні телефони підприємств, які експлуатують екструдери ЕВ-350.

Таким чином, при нинішніх цінах на енергоносії, що поставляється ЧеркасиЕлеваторМаш, лінія з виробництва паливних брикетів з рослинної біомаси при наявності власної сировини або можливості її доставки (на відстань не більше 5 км), дозволяє утилізувати відходи (лушпиння, тирсу, багаття льону. Солому) і виробляти екологічне, дешеве (260 грн./т), але ефективне за теплотворною здатністю (4400-5200 Ккал/кг) паливо з ринком збуту як в Україні, так і в Європейському Союзі.


Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!


Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте послугу "Фото-каталог"

Замовити!
База компаній