Печі для спалювання тирси

Для спалювання тирси виготовляються різні печі. Кращою з них можна вважати піч «Молдаванку» (рис.1), яку легко виготовити з товстої листової сталі товщиною 1-2 мм. Для виготовлення печі можна використовувати і звичайну покрівельну сталь, але вона швидко прогоряє.

Рис. 1. Піч «Молдаванка» для спалювання тирси

«Молдаванка» складається з двох циліндрів - зовнішнього і внутрішнього. Зовнішній циліндр, або кожух, - висотою 800 мм та діаметром 550 мм - забезпечений чотирма ніжками висотою 120 мм. Обидва циліндра мають днища, у центрі яких влаштовані отвори діаметром 70 мм. Під днищем кожуха влаштований зольник, в який для зручності вигрібання золи вставляють ящик з ручкою. Ящик має засувку, якою відкривають і закривають отвори для подачі повітря в паливник.
У задній стінці кожуха, майже біля самого днища, зроблено отвір діаметром 100 мм, через яке за допомогою патрубка, що з'єднується з трубою, видаляються димові гази.

Щоб зарядити піч тирсою, таким чином, з кожуха виймають внутрішній циліндр і вставляють на місце формувальний стрижень, що має вигляд конуса. Стрижень вставляють так, щоб він щільно закрив отвір і днище. У простір між стінками циліндра і формувальним стрижнем насипають невеликими порціями тирсу і щільно їх утрамбовують.

Якщо тирса дуже суха, їх слід трохи змочити водою, щоб вона краще утрамбовувалась і не розсипалися. Потім циліндр вставляють в кожух і акуратно виймають з нього стрижень, але стрижень рекомендується виймати не відразу після зарядки печі, а перед самим її розпалюванням, щоб тирса не розсипалися.

Розтоплюють піч дрібно наколотими скіпами. Коли скіпки розгоряться, їх обережно опускають в отвір, утворений в тирсі формувальним стрижнем. Після цього піч зверху закривають кришкою.
Суха тирса згоряє рівномірно, не утворюючи при цьому диму і кіптяви. Мокра тирса горить повільно і дає менше тепла.

У такій печі згоряє до 18-20 кг тирси на годину, причому виділяється 35-40 тисяч великих калорій тепла. При зменшеній подачі повітря для горіння, одна зарядка може тліти в печі протягом 20-30 годин.

Для сушіння штукатурки і обігріву приміщень застосовують також малі переносні печі: жаровні і мангали. Однак цими печами дозволяється користуватися у добре провітрюваних приміщеннях і тільки в нічний час, або тоді, коли в приміщенні немає робочих.

Мангали (мал. 2) являють собою прості опалювальні прилади, що застосовуються для спалювання деревної тирси, торфу, коксу, антрациту, вугільної та торф'яної дрібниці. Залежно від виду спалюваного палива, пристрій печі дещо змінюється.

Мангали можна зробити наступним чином. У металевому циліндрі, на відстані 50 мм від його діаг прорізають зольних отвір розміром 100X100 мм. Над отвором влаштовують колосникові грати з металевих прутів або товстої висічки (дірчасті стали). Грати приклепують або просто укладають на раніше при-клепати до стінок циліндра лапки.

З метою запобігання циліндра від швидкого прогорання, внутрішню частину його вище колосникових грат обкладають або обмазують глиною. Для дотримання протипожежних правил до дна мангала приклепують 3-4 ніжки висотою 120-150 мм.

Рис. 2. Мангал для спалювання вугілля Рис. 2а. Мангал для спалювання тирси

Мангали для спалювання тирси (рис. 2а) виготовляють трохи інакше. Над зольним отвором влаштовують друге дно з товстого заліза з пробитим в центрі його отвором діаметром 70 мм. Це дно укладають на прикріплені до стінок відра лапки. Окремо готують формувальний стрижень для зарядки мангала тирсою. Зарядку роблять так, як було описано вище.

Торф спалюють так само, як і тирсу. Вугільний пил спалюють так: на одну частину пилу беруть одну третину або одну четверту частину глини. Пил змішують з глиною і виготовляють з отриманого тесту брикети, тобто шматки потрібного розміру. Після висушування брикетів, виходить хороше паливо з великою теплотворною здатністю.

При застосуванні різних опалювальних пристроїв потрібно дотримуватися заходів протипожежної безпеки. Металеві печі повинні бути поставлені на міцні ніжки висотою не менше 250 мм, під які влаштовують негорюче підставу або ізоляцію з одного ряду цегли. Якщо піч не має ніжок, то вона встановлюється на підставу, що складається з чотирьох рядів цегли, поверх яких слід покласти покрівельну сталь. Цегляна ізоляція повинна виступати за периметр печі на 25 см, а перед топкою на 50 см.

Металеві печі повинні встановлюватися на відстані не менше 100 см від дерев'яних, не захищених від загоряння, конструкцій будівлі і на відстані не менше 70 см від оштукатурених дерев'яних конструкцій. Ті ж умови повинні дотримуватись і при установці металевих димових труб.

Якщо немає цегляних димових каналів, то металеві димові труби пропускають через стіни, вікна та перегородки, але за умови влаштування цегляних разделок не менше ніж на 25 см у кожний бік від стінок труби і додаткової ізоляції дерева двома шарами азбестового картону.

http://www.stroitelstvo-new.ru