Зола, шлак і ТУ

З настанням чергового опалювального сезону в черговий раз стають актуальними питання якості пелет. Сьогодні ми вирішили написати про золу і шлак.

По-перше, давайте спочатку визначимо поняття. Почнемо з ЗОЛИ.

Зола це побічний мінеральний продукт, одержуваний при спалюванні деревини. Згідно з інформацією з різних наукових джерел, мінеральні речовини становлять не більше 1% від маси стовбурної деревини і не більше 3% від маси кори. Підвищений вміст мінеральних домішок саме в корі обумовлюється тим, що поверхня кори під час росту обдувається атмосферним повітрям і вбирає при цьому мінеральні аерозолі, що містяться в ньому.

Таким чином, навіть в нереальному випадку виготовлення пелет з існуючої тільки в теорії суміші тирси, що містить 50% тирси зі стовбурної деревини і 50% тирси з кори – загальна зольність одержаних пелет не перевищить 2,5%. (До слова сказати, в дійсності, пелет з такої суміші не вийде через відсутність лігніну в корі, і, звичайно, кора не перевищує 10% -15% від загальної маси пелет. Такі пелети можна відрізнити за наявними коричневими включеннями, хоча колір може говорити і про неправильне налаштуванні прес-гранулятора (пелети перегрівають). В результаті не більше 2% від маси палива.

Можна також відзначити, що частина золи видувається в трубу за рахунок вентиляторів, що нагнітають кисень (первинне і вторинне повітря) для горіння пелет. Димова труба від цього згодом може дещо зменшити свій діаметр, тому, до речі, труби для пелетних котлів і камінів треба чистити частіше, ніж для аналогічних газових або дизельних теплогенераторів. Варто відзначити, що найбільш просунуті котли оснащуються датчиками "тяги" і автоматично регулюють подачу повітря (в тому числі, повідомляють про можливі проблеми).

Підіб'ємо проміжний підсумок – при спалюванні 1 тонни нереальних пелет, зроблених наполовину з кори, у нас не має отриматися більше 25 кг золи, частина з якої щасливо полетить в трубу. З досвіду можемо сказати, що їх хороших пелет золи утворюється набагато менше. Тепер питання – звідки беруться горезвісні 7% наприклад у в таких ТУ? І чому аварійно зупиняються пелетні пальники?
Відповідь наступна: є таке поняття – ШЛАК. Це мінеральні включення (іншими словами: пісок і земля), що потрапили в пелети на стадії їх виготовлення, зберігання або транспортування. Ось вони то і дають відсутні до заявлених вищенаведеним виробником % зольності. У лабораторії зазвичай не розділяють поняття "зола" та "шлак" і пишуть просто "зольність". Так що все, що вище 2-3% – це шлак. Ось як він виглядає.
Звідки береться пісок в пеллетах – як правило, пісок застряє в корі дерева при його транспортуванні волоком по землі на лісозаготівлі. Іноді виробник пелет забирає відходи лісозаготівлі і деревообробки прямо з землі, ненароком черпаючи і землю. Деякі відповідальні виробники ставлять вловлювачі мінеральних домішок, але, як правило, більшість не "заморочується", хоча, як показує час, дарма, матриці грануляторів швидше виходять з ладу.

Шлак неприємний ще тим, що на відміну від золи, що вилітає в трубу, він накопичується в пеллетному пальнику і, як правило, веде до її аварійної зупинки.