Сміттєспалювальний завод в Осло або у що інвестують заможні муніципалітети

Завод Haraldrud збудований у 2009 році за 350 млн євро, є найбільшим оптикосортувальним у Норвегії. Виробляє тепло, електрику, із харчових відходів (органіки), здатен сортувати 150 тис тонн відходів на рік.

Крім Haraldrud, над переробкою харчових відходів у Осло працює також завод  Klemetsrud, а над виробництвом біогазу та біодобрив -  відносно новий завод Romerike. Переробляється зараз в Осло близько 30% сміття, метою є досягти показника 50%.

Потужності належать місту, однак адмініструються як автономний економічний суб'єкт. Муніципалітет платить заводу за переробку сміття та відпущені енергоресурси. Одну тонну відходів місто здає Haraldrud за 300 євро, промисловці відвозять у Klemetsrud по 250-825 євро. Зазначимо, що одна тонна мазуту еквівалентна 4-ом тоннам сміття.

Вироблені тепло чи електрика також продаються муніципалітету, однак за дуже низькими цінами в масштабах Осло. Для прикладу, тепло і електроенергія обходились місту в 0,2-0,26 крони або 0,02 євро за кВт-год в 2012 році.

Відповідальність за сортування сміття у Норвегії покладено на споживача. У супермаркеті кожен безкоштовно може отримати зелені та сині пакети, які вдома наповнити органічними відходами та пластиком відповідно. Решта відходів має складатися у білі пакети з-під покупок.

Особливо наполегливо норвежців просять зав’язувати пакети на два вузли. Причиною того є специфіка сортувального процесу на заводі Haraldrud. Усе сміття, яке спершу потрапляє на конвеєрні лінії, фільтрується через оптичні детектори – машина добре розтрушує і вибиває з потоку зелені та сині пакети.

Другий етап оптичного сортування здійснюється за аналогічним принципом. Над пластиком також потім допацьовують, оскільки той відправляється на переробку у Німеччину та Швецію. Якщо на попередньому етапі була помилка і в синьому пакеті є харчові віходи, об’єкт не пройде за вагою.

Відходи, що не потрапили до зелених або синіх контейнерів після сортування спалюються при температурі більше 850°C. В процесі використовуються фізичні, хімічні фільтри, рештки-метали переробляються, попіл захоронюється.  

Дисплей контролю за спалюванням сміття у трьох котлах. Фото Катерини Мірошніченко

Тепло від горіння використовується для виробництва електрики та обігріву 84000 будинків у Осло. Система підігріву води має два контури. На виході із заводу вода має температуру 95-120°C, повертається з міста з показником 55-62°C. За рік Haraldrud здатен виробляти 250 ГВт-год електрики і тепла, Klemetsrud – 590 ГВт-год, їх сумарна потужність складає 144 МВт.
 
Виробництво біогазу на заводі Romerike відбувається в кілька стадій: спочатку харчові відходи заливаються водою, щоб змити легкі елементи (пластик), далі відбувається стерилізація при температурі близько 130°C, зрештою у спеціальних контейнерах відбувається обробка бактеріальними культурами.

Оскільки в сирому біогазі міститься до 35% СО2, він додатково очищується і охолоджується до -166°C. У 2013 році з 7300 тонн відходів у Осло було вироблено 1,16 млн кубометрів біогазу (22,8 тис кубометрів стисненого), що забезпечило пальним 135 автобусів муніципалітету.

Хоча працівники Haraldrud зізнаються, що проект поки не окуповується, а доходу вистачає на покриття операційних витрат і амортизацію, Осло планує розширення переробних потужностей. Здоров’я норвежців і чисте довкілля, очевидно, вважається найрентабельнішими інвестиціями.