Читать статью на русском

Автономна котельня на біопаливі для комунального сектора – приклад Дніпра


07 січня 2018 |


Початок зими в цьому році був якийсь не зимовий, теплий та сирий. Люди жартують, що пора вводити п'яту пору року. Ті, хто живе в будинках, оснащених лічильниками, радіють: за тепло доведеться платити набагато менше, ніж в минулому році. Але більша частина зими ще попереду. І хто знає, якою вона буде. Не переживають з цього приводу ті, хто перейшов на більш економне автономне опалення. Кореспонденти зібрали цікаві приклади того, як установи та організації в Дніпрі і містах області відповідають на виклики холодної пори. Приклад вузів, лікарень та інших структур показує – це економія коштів і новий рівень комфорту.
avtonomna_kotelnya_na_biopalivi_dlya_komynalnogo_sektora_priklad_dnipra_1.jpg
ВУЗИ У ПОШУКАХ ТЕПЛА

Місто пам'ятає мітинг під «Дніпрогазом», організований студентами митної академії, які мерзнули у своїх корпусах, і хвилювання студентів і викладачів ДНУ, яким через нюанси опалювального сезону доводилося міняти місця проведення занять (на щастя, недовго).

Втім, в Національному університеті у 2017 році побудовано автономну котельну і перевели на неї 14-й, 15-й, 16-й і 17-й корпуси (всього близько 28 тис. кв. м опалювальної площі), а також Палац спорту з басейном. Котельня працює на деревному паливі (дрова, пелети), яке набагато дешевше газу, а значить, дає економію коштів навчальному закладу.

Як повідомляє головний інженер вузу Олег Фісюн, тепер тільки на опаленні Палацу спорту вдається заощадити 30-50 відсотків від колишніх витрат, у опалювальний сезон це близько двох-трьох мільйонів гривень.

Крім того, автономне опалення – це зручно, наприклад, обігрівати басейн можна без прив'язки до загальноміського опалювального сезону. Комфортно і студентам, і юним спортсменам з воднолижного клубу «Сентоза», які займаються тут.

У перспективі позитивний досвід переходу на автономне опалення будуть розширювати. Зараз на обігрів корпусів ДНУ (а це 200 тис. кв. м) в опалювальний сезон потрібно майже 30 мільйонів гривень. Перехід на тепло від локальних котелень дозволить заощадити близько 10 мільйонів, відзначають в вузі.

В Університеті ім. Альфреда Нобеля так само. Тут три роки тому вклали в створення котельні 6,5 мільйона гривень. Зате тепер у опалювальний сезон вуз економить близько 1,9 мільйонів, використовуючи власне тепло, а не купуючи його у міських тепломереж. Крім того, в минулому році в висотному навчальному корпусі встановили енергозберігаючі вікна. У підсумку в корпусах Університету ім. Нобеля комфортно і студентам, і викладачам.

У гірничому університеті (тепер – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») теж планують відмовитися від старої газової котельні та перейти на нову, альтернативну. Для цього вуз веде переговори з інвестором, щоб з наступного опалювального сезону забезпечити себе теплом за розумні кошти. Як повідомив проректор навчального закладу Микола Трегуб, який займається питаннями перспективного розвитку, котельня буде розташовуватися між корпусами, на ділянці, вільній від забудови. Потенційно вона зможе опалювати дев'ять навчальних корпусів та гуртожиток №1, які знаходяться на проспекті Д. Яворницького та вул. О. Гончара.

– Головне для нас – отримання якісного енергоносія, – підкреслив Микола Трегуб. – Адже сьогодні ми отримуємо неякісне тепло, за яке платимо чималі гроші.

Ректор «Дніпровської політехніки» Геннадій Півняк повідомив, що вуз разом з інвестором працює над тим, щоб використовувати сонячні колектори. «Ми отримали спеціальний дозвіл від міністерства. Це унікальний проект – сонячні колектори, які будуть встановлені на дахах будівель університету».
avtonomna_kotelnya_na_biopalivi_dlya_komynalnogo_sektora_priklad_dnipra_2.jpg
МЕДЗАКЛАДИ: ВИБИРАЄМО АЛЬТЕРНАТИВУ

У лікарні №9, яка знаходиться на Мануйлівському проспекті, нам повідомили, що до початку нинішнього опалювального сезону організація – постачальник тепла перейшла на альтернативне паливо. Дорогий і витратний природний газ замінили дерев'яними брикетами.

– Ми тільки вітали таке рішення, – зазначає Вікторія Белінська, заступник головного лікаря лікарні №9 з технічних питань.

Тепер за комфортні умови для пацієнтів і лікарів лікарня заплатить менше. Зі свого боку медустанова теж підготувалася до опалювального сезону. Тут утеплили старі і частково встановили нові вікна, двері, привели в порядок і теплоізольовані горища, підвали. Економічний ефект від нововведення буде видно навесні, відзначають в лікувальному закладі. Однак вже зараз ясно, що це допоможе зберегти чимало коштів.

У міській клінічній лікарні №4 також перейшли на автономне опалення: побудували котельню, яка працює на альтернативному паливі, яка подає тепло і в медустанову, і в сусідні будинки. В результаті лікарня економить на вартості закуповуваного тепла, а в палатах вперше за багато років стало тепло і ходити можна просто в халатах.
avtonomna_kotelnya_na_biopalivi_dlya_komynalnogo_sektora_priklad_dnipra_3.jpg
БУТИ З ТЕПЛОМ, А НЕ МЕРЗНУТИ З БОРГАМИ

Перехід на альтернативне опалення відбувається не тільки на рівні окремих організацій. Цей шлях обирають цілі міста.

У 2016 році три населених пункти області – Марганець, Нікополь та Покров (раніше – Орджонікідзе) відмовилися від центрального опалення, яке було вкрай витратним і щорічно формувало величезні діри в бюджетах, і вибрали автономне опалення.

Глобальний процес вдалося пройти, не дивлячись на побоювання. Тим більше що вже з початку 2000-х кмітливі мешканці багатоповерхівок почали встановлювати індивідуальні котли (газові або електричні), відмовляючись від дорогого центрального опалення. Міська влада не перешкоджала, видаючи дозволи на установку.
avtonomna_kotelnya_na_biopalivi_dlya_komynalnogo_sektora_priklad_dnipra_4.jpg
ЦИФРИ ВРАЖАЮТЬ!

Близько мільярда гривень заощадять Нікополь, Марганець та Покров в найближчі п'ять років завдяки переходу на локальне опалення.

Щоб перевести на індивідуальне опалення городян, яким було складно заплатити за установку котлів, влада надавала людям матеріальну допомогу: сумарно на ці цілі було виділено близько 75 мільйонів гривень.

Якщо говорити про технічну сторону питання, то в Покрові переважно встановлювали локальні газові котли, в Нікополі і Марганці – в основному електрокотли (проте цей шлях виявився пов'язаний з ризиками – в сильні морози електромережі часом не витримували навантаження, і енергетики невтомно рятували ситуацію). Також встановлювали двозонні лічильники електроенергії для економії на нічному тарифі.

Для опалення об'єктів соцсфери – шкіл, дитсадків та лікарень в містах будували локальні котельні, які використовують в якості палива недорогі пелети з лушпиння соняшнику. У Марганці шість таких котелень, які подають тепло в 50 будівель. Вперше за багато років в них з'явилася гаряча вода. Котельні працюють і влітку. Тепло подається в міський басейн, муніципальні будівлі та лікарню.

У Покрові побудували одну потужну котельню на 4 МВт, яка опалює лікарню, школу, дитсадок, виконком і три гуртожитки, а також п'ять невеликих – для дитсадків і шкіл.

Сумарно котельні Марганця і Покрова економлять близько чотирьох мільйонів кубометрів газу щорічно. Всього, за оцінками радника голови облдержадміністрації Юрія Голика, в результаті відмови від централізованого на користь локального опалення в трьох містах буде зекономлено близько мільярда гривень у найближчі п'ять років. До речі, вже обговорюється можливість переходу на індивідуальне опалення в Павлограді. Влада області готова підтримати проекти в Жовтих Водах, Новомосковську та інших містах.
avtonomna_kotelnya_na_biopalivi_dlya_komynalnogo_sektora_priklad_dnipra_5.jpg
ОПАЛЮЄМО, НЕ ЧЕКАЮЧИ ЖОВТНЯ

– Про автономне опалення ми задумалися взимку 2014-15 років, коли отримали рахунки за опалення і гарячу воду на 700-800 гривень, – розповідає дніпрянин Тимур Желдак, господар чотирикімнатної квартири. – Ми пішли офіційним шляхом: звернулися в проектну організацію і там дізналися, що нам потрібен дозвіл міськради. Є спеціальна комісія, яка приймає рішення про перехід на автономне опалення багатоквартирних будинків. Оскільки у нас дев'ятий поверх, газове опалення за нормами безпеки нам не підходить, тому ми відразу проектували електричне.

Боялися відключення від мереж водопостачання, але даремно. З комунальниками все пройшло на подив просто. Ми закрили поточні борги, показали інспекторам з ЖЕКу та міських тепломереж, що у нас все відключено, підписали акти і з тих пір рахунки нам більше не надсилали.

Набагато складніше і довше був процес підключення опалення. Наш трьохкіловаттний котел вимагав додаткового переобладнання проводки. Так співпало, що в цей же період планово міняли проводку в районі, і нам не довелося робити це окремо. Ще півроку узгоджували нашу проводку в будинку. Зрештою все узаконили.

Ми не купували багато додаткового обладнання для установки опалення. Основні витрати – це котел, розводка і заміна електрики. Чавунні батареї залишилися ті ж, що і були.

Головна перевага автономного опалення – можливість топити, коли нам потрібно, не чекаючи жовтня. Уже по першій платіжці ми побачили, що вигода, в порівнянні з іншими чотирикімнатними квартирами, склала близько 800 гривень. Зараз ця цифра більше.

Цієї зими витрат взагалі немає. Ми включаємо опалення тільки на ніч. До ранку у мене тримається 23 градуси. До вечора температура падає максимум до 19 градусів. У цих рамках нам досить комфортно.


Поділіться з друзями та збережіть собі!



Написати коментар (0)

Не пропустіть цікаве,
щотижнева розсилка:


Будьте в курсі подій,
підпишіться на RSS:


Новини біопаливної галузі
Статті про біопаливо та котли

Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Популярні статті цієї рубрики:


Рекомендуємо компанії цього напряму:

БЛОК ВІЛЬНИЙ
Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте послугу "Фото-каталог"

Замовити!
База компаній